Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Літературне кафе

        Сьогоднішня погідна днина 13 червня стала своєрідним літнім візерунком, у якому поєдналися світлі фарби радості, незабутні враження та найприємніші миттєвості. А справа в тому, що у Свалявській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, у своєрідному літературному кафе (ним став затишний кабінет української мови та літератури), відбулося єднання «сродних душ», неймовірна ейфорія духовного причастя. На зустріч з філологинями Свалявщини (натхненним організатором якої стала очільниця освіти Едіта Василівна Грабар) приїхала цікава, неординарна особистість, жінка, шанована в Україні та за її межами, журналіст, публіцист, економіст, успішна бізнес-леді – Маргарита Лукеча. Та сказати про неї лише так – нічого не сказати. Вона – поетеса від Бога, про вишуканість, досконалість, високохудожність Слова якої відгукуються всі, хто хоч раз мав можливість причаститися ним.

Пані Маргарита (так просто й делікатно вона просила себе називати) ділилася з присутніми думками про сенс життя, про насущну потребу в її житті поетичного слова, розкривала таємниці жіночо-материнського щастя, зачаровувала секретами життєвого успіху. Гостя вражала непідкупною безпосередністю, щирою відкритістю, ерудованістю й упевненістю в собі. Даруйте, це «суголосся» в одній людині – дар Божий.

        Приємною несподіванкою, а водночас – безцінним подарунком для пані Маргарити стало декламування її віршів словесниками загальноосвітніх шкіл. Емоційно, натхненно, майстерно читали поезії про сенс життя Н. Бунда (Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1), Т. Кепенач (Стройненська ЗОШ І-ІІ ступенів), про гармонію людини і природи – Н. Куштан (Солочинська ЗОШ І-ІІ ступенів), про щастя – Н. Морозько (гімназія), про материнську любов – М.Зийнич (Свалявська ЗОШ І-ІІ ступенів №4), про жіноче щастя – М.Піпак (Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3), про почуття, що рухає Всесвітом, – Л.Рипкович (Голубинська ЗОШ І-ІІ ступенів). Усі, без винятку, виступи до глибини душі зворушили й розчулили поетесу: сердечні струни чудових жінок-словесників зачепили всі болючі насущні теми, які вона оспівала по-особливому вишукано, ніжно, трепетно.

       До щирої, душевної розмови на святі-зустрічі долучилися й журналіст Н.Мелетич, і бібліотекар школи Г.Фегер, директор закладу І.Воробканич, методист відділу освіти Н.Осторовка. Підсумки про святу необхідність таких заходів задля культурно-мистецького збагачення, морального задоволення, внутрішнього духовного очищення підбила Едіта Василівна Грабар, людина, яка воістину знається на мистецтві та розуміє важливість духовного єднання-спілкування у час страшних бід і катаклізмів.

     Підсумую і я: розходилися всі з відчуттям доброї радості, сонячної ніжності, бо «причастились високого слова, зазирнули поезії в вічі, бо вона – то дитя любові, то безсмертного голос віщий».

Лариса Андрела

 



« повернутися до списку новин