Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

  Він жив для добра

    

  Він жив для добра

       У чудовому, мальовничому і щедрому на таланти с.Ворочеві, що розкинулося в підгір’ї за рікою Уж, неподалік від Невицького замку, побачив світ 17 березня 1928 року Микола Миколайович Павлишинець.
       Він родом  із відомої в нашому краї династії освітян. Всі діди, прадіди були сільськими вчителями. Закінчивши народну школу у Ворочеві, із 1938 року навчався в Ужгородській гімназії, а після визволення Закарпаття завершив здобуття середньої освіти в 1947 році в  Ужгородській середній школі №1 ім. Т.Г. Шевченка. Тоді ж вступив у держуніверситет на історико-філологічний факультет. Після успішного його закінчення отримав направлення на роботу у Свалявський район,  де працював спочатку інспектором шкіл районного відділу освіти, а з серпня 1959 року – завідувачем Свалявського райвно. Саме на цій посаді розгорнулася плідна організаторська діяльність і вдумлива педагогічна праця Миколи Павлишинця. Йому першому в районі було присвоєно звання «Відмінник освіти УРСР».
     У 1965 році його призначено директором Сасівської восьмирічки, де розкрився талант умілого освітянина-організатора й творчого педагога-новатора. Незабаром тут з’явилися новозбудовані для учнів  спортзал і навчальні майстерні, шкільний музей, домровий оркестр учнів, який запрошували для виступів у Сваляву, Ужгород тощо.
    У 1970 році Миколу Павлишинця переведено на посаду директора Неліпинської середньої школи. І знову неспокійна вдача керівника поринає в ініціативну діяльність: будівництво восьмиквартирного будинку для вчителів, локального водопроводу¸ створення нової шкільної  їдальні та одного з кращих серед шкіл учнівського духового оркестру. Він розпочав підготовку документації для будівництва нової школи, але через своє правдолюбство і відвертість потрапив у немилість до тогочасного керівництва райкому партії, через що був безпідставно понижений до рядового вчителя. Але це не зламало його творчої активності та не зіпсувало потужний авторитет серед громадськості та інтелігенції району.
            Із грудня 1984 до  серпня 1989 року Микола Миколайович знову працював директором Сасівської ЗОШ І-ІІ ступенів.
  Усе свідоме життя Миколи Павлишинця було спрямоване для загального добра. Тому, на жаль, не  зміг побудувати власний будинок, придбати автомобіль. Зате в нього було інше багатство – численне  дружнє, талановите і працелюбне сімейство.
      Разом із дружиною Магдалиною Василівною виростили четверо дівчат, гордістю сім'ї стали  семеро онуків та шестеро правнуків.
       Відомий М. Павлишинець у районі та області і як довголітній філателіст, учасник численних виставок, про що свідчать срібні та бронзові медалі з філателістичних оглядів у Ризі, Києві, Львові, Ужгороді. Зібрав власну велику бібліотеку, у якій чимало рідкісних  книг. 
      Як активний громадський діяч, неодноразово обирався депутатом Неліпинської сільської та Свалявської міської рад. 
      Відійшов у вічність відомий педагог та діяч весною 2008 на вісімдесятому році життя. Та залишився у пам’яті людей своїми справами назавжди. На його честь названо одну з вулиць у селі Сасівка, де розташована школа, якій він присвятив частинку свого життя.

 

Матійків М.Г., учитель Сасівської ЗОШ І-ІІ ступенів



« повернутися до списку новин