Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

«Будемо ми грати й весело співати увесь день», або змістовно про те, як на орфовському майстер-класі Інги Боговської зацікавлювати до інструментальної гри «по-новому» вчилися викладачі музичного мистецтва Свалявщини

«Будемо ми грати й весело співати увесь день»,

або змістовно про те, як на орфовському майстер-класі Інги Боговської зацікавлювати до інструментальної гри «по-новому» вчилися викладачі музичного мистецтва Свалявщини

 

25 вересня з 12:00 у кабінеті 3-Б класу Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 дзвеніли, брязчали, бамкали, гупали та навіть хором співали завзятих, веселих пісень, проте ані члени педагогічного колективу, ані адміністрація навчального закладу не зробили учасникам галасливого зібрання жодного дисциплінарного зауваження. А все тому, що цього дня шкільний клас перетворився на освітньо-інтерактивний майданчик, на якому з ініціативи начальниці відділу освіти Свалявської РДА Едіти Грабар свій майстер-клас із гри на барабанах різних видів, маракасах, брязкальцях, чайм-барах, темперованих дзвіночках та трубах, трикутниках, ритмічних паличках, кастаньєтах і ще багато чому, на чому точно розуміються музиканти, а ось деякі далекі від світу мистецького узагалі уперше бачили, для сіячів розумного, доброго, вічного, а відтак і тактового, мелодійного й ритмічного навчання проводила Інна Бондаренко-Боговська.

Про себе гостя розповідає так: «Професійний музикант, котра з відзнакою закінчила два навчальні заклади – Ужгородське державне музичне училище ім. Д. Задора та Донецьку державну музичну академію ім. С. Прокоф’єва. Викладачка фортепіано із 18-річним стажем, яка неодноразово ставала призеркою міжнародних та обласних конкурсів як сольна виконавиця та акомпаніаторка…» А ще жінка є організаторкою всеукраїнських музичних конференцій в Ужгороді та Івано-Франківську, за чиєї безпосередньої участі світ побачили понад 20 інтерв’ю про ранній музичний розвиток, засновницею Студії музичного розвитку простору для дітей 2-7 років «Перший крок», проєктів: концерти класичної музики в живому виконанні для малюків 1-4 років «Дитячий Музичний Сімейний Клуб «До-Мі-Соль-ка», музичного простору для базового та фахового навчання гри на фортепіано, вокалу для підлітків та дорослих «Дорослі кроки», учасницею понад двадцяти міжнародних та всеукраїнських конференцій і фестивалів й співорганізаторкою «Фестивалю вуличного піаніно» в Ужгороді.

Фух! Титулів у цієї панянки, як кажуть, хоч греблю гати і, ні, я їх не запам’ятовувала (ФБ повідав), та, перечитавши інформацію у соцмережах, про себе відзначила, що героїня майбутнього репортажу таки «крута жіночка».

Не тільки крута, а ще й мегаталановита – погодяться зі мною ті, з чиєї легкої руки та безмежної любові до оточення і фаху основи основ музикування, мугикаючи, тупцяючи, плескаючи у долоньки, підстрибуючи і, звичайно ж, співаючи, опановують наймолодші. Для тих, хто ще не зрозумів, пояснюю: йтиметься про музичних керівників закладів дошкільної освіти, а точніше про те, як ці милі, добрі, дорослі тьоті, від чиїх доторків по інструменту з’являються ніжні та чарівні звуки, робили пробіжку, сиділи у тісному колі, під жвавий наспів ясельної тематики передавали один одному предмети різної величини, наспівували гаму у «мажорі», а ще пісеньку з нескладним лейтмотивом чотиривірша, одним словом, робили усе те, чим і так зайнятий увесь їхній робочий час, але з однією різницею: сьогодні дорослі були і слухачами, і виконавцями водночас.

А ще виявилося, що звичайна наспівка-побажанка «Добрий день!» спонукає до уважного сприйняття завдань, вдало ділиться за темпоритмом, сприяє розвиткові внутрішнього слуху, а за умови правильного підбору інструментів мелодія зовсім не «давить на мізки». Що ж до арсеналу, то окрім усього вищеперерахованого були тут дерев’яні молоточки, долоньки-тріскунці, жабеня, дятел зі спеціальним «поковтуючим» механізмом і навіть ремотиваційні «пищики», сховані в іграшках, які за формою дуже нагадують яйця.

«Зізнаюся чесно: я ненавиджу проводити суто дитячі концертні виступи – моменти, коли повна зала батьків, більшість з яких або зовсім беземоційно демонструють зайнятість гостьового крісла, або ж навпаки – концентрують увагу на дитині настільки, що у разі найменшої похибки готові сверліти її очима, щоразу повторюючи: «Як можна було помилитися, коли це ТАК легко?» Таких батьків я намагаюся якомога частіше залучати до групових занять. І знайте що? Коли дорослі бачать, що не так то вже і легко вчасно зробити паузу, тупнути ногою, плеснути сусіда у плече або ж просто віднайти правильний ритм і, за потреби, чотири рази сісти навшпиньки, їм стає соромно за кожну свою помилку. Саме у такі моменти до більшості приходить усвідомлення: навіть маленький успіх потребує великих зусиль», – пояснює Інга Володимирівна.

А де немає зусиль, там, зазвичай, є яйця. Грати на пищиках до певної міри весело, але коли, помиляючись, за винагороду позбавляєш себе нагоди помузикувати на інших інструментах, статус аутсайдера, погодьтеся, починає набридати. Залишатись у статусі хай і умовного, та все ж «несвіжого яйця» свалявські музиканти також не поспішали, а тому старанно виконували всі завдання і до кінця тригодинного заняття разом зазвучали уже злагодженим оркестром, від чого і отримали чимало позитивних почуттів та емоцій і, звичайно ж, сертифікати учасників семінару, посвідчені директоркою студії музичного простору «Перший крок» Інгою Боговською.

Та якщо ви думаєте, що на цьому сюрпризи завершилися, то з точністю до мільйона помиляйтесь, адже начальниця відділу світи Свалявської РДА Едіта Грабар потурбувалася, аби свою порцію музичної грамотності за орфовською концепцією отримали і викладачі-інструменталісти дитячої школи мистецтв, а отже, після короткотривалої перерви разом з іншими доєдналася до ще одного цікавого майстер-класу.

Та для початку давайте розберемося, що за людина цей Орф, і чому його ідеї донині популярні у всьому світі. Отже, уродженець Мюнхена Карл Генріх Марія Орф у роки Першої світової війни – учасник Першого Баварського Польового Артилерійського полку. У 1918 році його запросили на посаду капельмейстера в Національний театр у Мангаймі під керівництвом Вільгельма Фуртвенглера, а потім він почав працювати в театрі Великого Герцогства Дармштадтського. Мав лише одну доньку, хоча був чотири рази одружений. Та славу німецький композитор, музикознавець, педагог, член Баварської академії мистецтв та учасник руху опору «Біла троянда» здобув не завдяки акторському хисту чи звичці періодично змінювати дружин, а тому що розробив та запровадив у життя унікальну музично-освітню систему розвитку підростаючого покоління, яка знайшла своє обґрунтування у 5-титомній праці «Шульверк» – антології музики, пісень та танців для дітей.

В основі концепції: ігрова діяльність, спілкування в процесі гри, коли кожна дитина почувається індивідуальністю. Основне призначення – залучення дітей до музикування незалежно від їхніх музикальних здібностей, розкріпачення індивідуально-вольових задатків і розвитку природної музикальності. Оскільки принципи Карла Орфа є універсальними, їх легко адаптувати до національних особливостей будь-якого народу, бо вони ґрунтуються на використанні зразків фольклорної музики і знайшли прихильників у всьому світі.

Орф започаткував, а Боговська, користуючись його напрацюваннями, заснувала і своїми концептуальними здобутками успішно доповнює першу на Закарпатті студію музичного розвитку для осіб від 2-х до 72-х років. Так, так, ви все правильно прочитали, і «навіть якщо вам вже трохи за тридцять», а то й за 40 і навіть за 70 – починати ніколи не пізно.

Ось наші викладачі музичного мистецтва чи не вперше грали на кольорових пластикових трубах із октиваторами. На прикладі пісеньки «Їде, їде пан, на конику – сам» не лише вслухалися у частоту звуків, а щонайголовніше – вчилися чути і усвідомлювати завдання.

«Коли дитина чує – це одна справа, а ось коли вона усвідомлює завдання, яке ставить перед нею педагог, – це вже маленька перемога, адже саме усвідомлення – перший крок до цікавості. Повірте, якщо ви зумієте зацікавити учня, то вашого вихованця не треба буде заганяти до музичної школи з-під резинового капця. Бажання і праця – 100-відсоткова гарантія успіху» – аргументувала пані Інна.

І свалявські викладачі зіграли на чам-барах, дзвіночках, молотках ксилофоні та унікальних екоінструментах із деревини авторства різьбяра-музиканта Михайла Кудрі. Набутим досвідом учасники семінарів обов’язково поділяться зі своїми вихованцями. У цьому впевнена на 100 %.

Отже, сертифікати про проходження майстер-класу з гри на орфінструментах отримали музичні керівники Свалявських ДНЗ №1, 2, 7, 13, НВК №10, 12 Березниківського, Голубинського Пасіцького, Росошанського та Стройненського закладів дошкільної освіти: Наталія Головнич, Христина Желізник, Дар’я Цендра, Вікторія Дребітка, Валерія Вешелені, Едіта Фанта, Ліліта Стегура, Оксана Куруц, Світлана Фізер, Наталія Левко, Мирослава Пітра та Аліна Шимончинець.

Такі ж сертифікати отримали й учителі музичного мистецтва ЗЗСО району – Сніжана Гнаткович, Каміла Макара, Вікторія Лях, Євгенія Бакус, Наталія Зубак, Марія Куруц, Мирослава Бігар, Лариса Рева, Маріанна Медзіновська, Габріел Кметі.

А як же враження? Не обійшлося й без них.

«Чимало неймовірного задоволення! Завдяки такому креативному майстер-класу ми всі добряче «струснулися» у позитивному розумінні цього слова. Трошки драйву, а ще – краплинка безграничної любові до своєї справи і, звісно, досвід. Щиро дякуємо за візит, пані Інго!»

Методист відділу освіти Свалявської РДА Наталія Ладані:

«Ігри та конкурси для музичних керівників закладів дошкільної освіти – не в «новинку». Ми робимо все це, але тепер наче переорієнтувалися, адже, виявляється, кожен інструмент, що має своє особливе звучання, може стати у наших руках чарівною паличкою спонукань. Колись ми знали про це, але з плином часу трохи забули і ось тепер згадали знову. І оскільки Інзі Боговській уже дякували, то, в свою чергу, хочу подякувати Едіті Василівні Грабар, бо саме з її ініціативи втілилася в життя ця змістовна зустріч, яку ще довго згадуватимемо тільки теплими словами. Звісно, і дороговартісним інструментам варто віддати належне, однак і у нас також є багато самобутніх різьбярів, тож, можливо, аналоговим екозабавкам Михайла Кудрі незабаром бути і у рідній Сваляві. Дякуємо!»

Методист відділу освіти Свалявської РДА Наталія Степанюк:

«Резюмую: люди, ви – пречудові. Захід справив на всіх незабутнє враження. На мою думку, подібних зустрічей повинно бути якомога більше. Адже музичні керівники закладів дошкільної освіти почерпнули для себе щось нове, цікаве, що зможуть використати у власній практиці під час роботи з нашою малечею».

 

Наталія Малетич

 

Посилання на перегляд відео >>

https://youtu.be/KBb_TCii5JM

https://youtu.be/ID1u-67eWGE

https://youtu.be/f4kp3_HB7qk

https://youtu.be/5k67Izp1QSE

https://youtu.be/2UEapU4vhqw

https://youtu.be/YRvr4KrB5Rk

https://youtu.be/9LAnCtTqNtE

ttps://youtu.be/48hWiLAPDls



« повернутися до списку новин