Учитель – не тільки педагог, він на землі – людина.
Вісім років тому відійшов у вічність учитель, педагог, наставник, чоловік, батько, дідусь, людина з великої букви, колишній директор Свалявської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Суран Олександр Григорович.
Народився О. Г. Суран 23 лютого 1938 року в с. Чинадієво в багатодітній сім’ї. Після успішного закінчення середньої школи здобув вищу освіту на фізичному факультеті Ужгородського державного університету. Спочатку вчителював із дружиною на Іршавщині, а з 1963 року – учителем фізики, а згодом заступником директора з виховної роботи у Свалявській школі-інтернаті (нині гімназія). Саме тут стали розкриватися його педагогічні й організаторські здібності та втілюватися якнайкращі задуми. Чимала заслуга Олександра Григоровича, як і його колег, у тому, що цей освітній заклад уже з перших років своєї діяльності став передовим у нашій області та добре відомим в Україні. Сюди навідувалися на зустрічі з учителями та їхніми вихованцями визначні діячі культури, письменники, художники, вчені…
У 1987 р. О. Г. Суран був призначеним директором ЗОШ І-ІІІ ст. №3 (до речі, це перший у районі директор, якого обрав педколектив закладу).
Усі добре знають, що учитель – не тільки педагог, він на землі – людина. А якою ж людиною був Олександр Григорович? Як про нього згадують учні, колеги? Що пам’ятають про нього і які настанови педагога й дотепер допомагають їм у житті?
О. Г. Суран дуже любив людей, а особливо – дітей. Був людяним, доброзичливим, урівноваженим (дуже рідко підвищував голос на підлеглих та учнів школи), вирішував будь-які конфлікти мирним шляхом. Коли виникала якась нестандартна ситуація між вчителем і учнями, то надавав перевагу дітям, а дорослим казав: ,,Ви старші, тому повинні бути з дитиною мудрішими, хитрішими й розумнішими, не доводити ситуацію до «війни»…”
Мудрим, умілим керівником ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 виявив себе Олександр Григорович. За роки управління освітнім закладом закінчилася добудова нового триповерхового корпусу школи, впроваджено вперше в районі вивчення (починаючи з початкових класів) інформатики та іноземної мови; школа одна із перших перейшла на п’ятиденну форму навчання. А скільки цікавих екскурсій по всій Україні провів педагогічно-учнівський колектив школи з ініціативи Олександра Григоровича! Він сам брав участь у подорожах: підкорювали гору Стой, вершину Говерли, їздили у зимовий період у с. Поляна, Ждинієво, каталися на лижах та санках на Бескиді. А як Олександр Григорович усіляко підтримував учасників циркової групи школи під керівництвом Скиби О. Г., гордився їхніми успіхами, здобутками…!
У щоденній роботі досвідчений педагог прищеплював учням любов до навчання й став взірцем для багатьох поколінь вихованців, які продовжують його справу. Серед них і випускник Свалявської школи-інтернату, доктор фізико-математичних наук, професор Бунда В. В.
Ініціюючи нововведення у навчально-виховному процесі, Олександр Григорович відповідально ставився до роботи, постійно дбав про її результативність. Тому й користувався авторитетом, повагою серед учнів та батьків, колег та громадськості Свалявщини. Неодноразово обирався депутатом міської та районної рад. За досягнуті успіхи в роботі був нагороджений грамотами, одержав звання «Відмінник освіти України». Проте найголовніше, що залишила після себе ця достойна людина, – це те, що сотні, тисячі учнів, яких він навчав і виховував, а також десятки вдячних педагогів, із якими працював на ниві освіти, завжди згадуватимуть його «незлим, добрим словом…» .
