Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Раз вони живуть у вашій пам’яті, значить вони не вмерли…

Раз вони живуть у вашій пам’яті,

значить вони не вмерли…

(М.Метерлінк «Синій птах»)

 

 

         Люди не знають цієї таємниці, але мертві…, про яких вони згадують, живуть щасливо, так, наче вони і не вмирали.

         Сподіваюся, що рубрика «Про них, вічних у пам’яті людській Сіячів Розумного, Доброго, Вічного, наше слово» знайде відгук у серцях кожного освітянського закладу і покличе нас згадати на сторінках цієї газети про тих, що вже у Вічності. Людина «засинає», але живе вічно, цю змогу їй дає Пам'ять людей, що залишилися на Землі.

         Роки роботи у відділі освіти дають мені право і можливість згадати тих, хто залишився у пам'яті. Сьогодні я хочу присвятити цю невеличку статтю працівникам відділу освіти та позашкільних закладів. Адже згадати всіх тих, з ким мені доводилося працювати (школи, ДНЗ) неможливо в цьому дописі. Сподіваюся, що відгукнуться нинішні працівники закладів освіти.

         З вдячністю, з глибокою повагою і теплотою пригадую корифея освіти, надзвичайно мудрого, розумного і відповідального керівника районного відділу освіти НЕМЕША Василя Михайловича. Підпис широкий, розмашистий, який неможливо підробити, свідчив, що ніхто там більше не міг виправити жодного слова, все було юридично і граматично правильно, приймалося на всіх рівнях безперечно. Від керівника райво освітні заклади відчували як захист, так і чіткі вимоги до виконання своїх обов’язків.

         Не стало серед нас Василя Павловича РУСИНА. Про його життєвий шлях у відділі освіти вже було сказано і написано немало. Добра пам'ять про нього залишиться у багатьох серцях.

         Пішли у вічність і залишили після себе гідних послідовників інспектори відділу освіти БІКСЕЙ Павло Михайлович, КАЧУР Марія Василівна, ВОРОБОК Степан Васильович, ЛАЦАНИЧ Василь Васильович, працівники бухгалтерії відділу освіти РІМЕК Магдалина Петрівна, ЛІЗАНЕЦЬ Наталія Юріївна, УЙГЕЛІ Ганна Юріївна, ЦАНЬКО Тетяна Анатоліївна, логопед ДАНАЙКАНИЧ Тетяна Олександрівна…

         Хіба можливо забути неперевершеного філолога, Вчителя з великої літери, завідуючу методичним кабінетом, грамотного методиста і надзвичайно чуйну людину – ЯНІЙ Олену В’ячеславівну. А скільки зусиль, наснаги у свою клопітку роботу вкладала методист ПЛЕГА Інна Іванівна.

         Заслужений вчитель, життєлюб, закоханий у природу і завідувач методкабінету ДОДОЇ Іван Іванович також відійшов у небуття. З теплотою згадуємо ми, на той час молоді жінки – методисти, його повчальні слова щодо жінки – матері, жінки – дружини, жінки – берегині у сім'ї. Пам’ятником по собі він залишив дендропарк у школі – інтернаті (нинішня гімназія) та в санаторії «Квітка Полонини». Ними милуватимуться ще й діти наших онуків.

         У дружньому партнерстві, спільно з відділом освіти, успішно керувала районним Будинком школярів протягом багатьох років БОДАК Надія Іллівна. Гідно продовжує її роботу нині її донька ЯРЧИЧ  Жанна Йосипівна. Добре посіяне освітянське зерно зійшло хорошим урожаєм.

         Партнером у нашій керівній та методичній діяльності була дитячо-юнацька спортивна школа. Живе пам'ять про фанатів спорту ГОЛІША Степана Гавриловича, ЦАПАРЯ Олександра Михайловича, керівників цього закладу, НЕМЕША Йосипа Васильовича, закоханого у теніс тренера. При далеко невідповідному забезпеченні  матеріально - спортивною  базою, вони мали чудові результати не тільки в районі, області, але й далеко за межами Закарпаття.

         Зовсім недавно не стало серед нас прекрасного фахівця спортивного світу, людини невисокого росту, проте, з великим і чуйним серцем, ШЕВЧЕНКА Миколи Миколайовича. Важко змиритися з такою втратою, але таке життя. Він живе серед нас у його вихованцях.

         Неможливо не згадати районних фахівців профспілкової ниви, які залишили добрий слід в освіті та наших серцях: ЛЕНДЄЛА Юрія Васильовича та ЛАЦАНИЧА Василя Васильовича. Це були люди слова і діла, глибоко інтелігентні та закохані в свою справу.

         Я намагалася згадати всіх тих, з ким працювала у відділі освіти. Прошу вибачення, якщо когось не згадала.

    Напередодні дня Пам’яті переконливо прошу освітні заклади, незалежно у чиєму підпорядкуванні вони знаходяться, знайти час і згадати про тих колег, які вже у потойбічні.

         Пам'ять … Цим багато сказано.

 

Немеш Марія Петрівна



« повернутися до списку новин