Спогади школяриків свалявського навчально-виховного комплексу №10, як колись безпритульні тварини стали їхніми домашніми улюбленцями
Спогади школяриків свалявського навчально-виховного комплексу №10, як колись безпритульні тварини стали їхніми домашніми улюбленцями
Учень 2-го класу Свалявського НВК № 10 Ільницький Артем знайшов собачку гуляючи з батьками в лісі.
«Воно, бідне, не могло вилізти із коробки, хтось залишив його посеред лісу. Я разом з батьками забрав собачку додому. Зараз ми нерозлучні, весь вільний час проводимо разом. Джек полюбляє гратись з мячем.
Разом з татом, ми збудували собаці власний будиночок.
Собака завжди доглянута та сита.»
Учень 3-го класу Свалявського НВК №10 Дуб Сергій
«Я вийшов надвір погуляти та знайшов двох беззахистних кошенят. Вони були дуже цікавого забарвлення. Коли я подивився в їх очі, то мені здалося, що ми будемо справжніми друзями. Я взяв цих двох кошенят, відніс додому, нагодував та відігрів.
Мені дуже хотілося залишити їх вдома, але спочатку тато з мамою пояснювали, що за ними потрібно доглядати, годувати і я з цим погодився.
Назвав їх Ася та Уся.
Котики підросли, вони відчувають любов та радість до них.
Ось так я з батьками зробили добру справу: врятували котиків від загибелі і знайшли чудових друзів.»
Учениця 4-го класу Свалявського НВК № 10 Чепіжко Кірієна-Мирослава знайшла свого собаку біля Свалявського дитячого будинку.
«Собачка була дуже мокра та вся в кліщах. Ми разом з мамою забрали її додому, вимили спеціальним шампунем, повиймали з неї кліщі. Зараз собака дуже охайна, сита та щаслива, що її забрали до нової сімї. Я не доручаю нікому її годувати, тільки сама даю їжу своїй собаці.
Ми назвали нову улюбленицю – Санта. Санта дуже чемна та розумна дівчинка, вона вже знає навіть команди «Сидіти», «Лежати», «Дай лапку».
Ми обожнюємо гратись разом.»