Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Про спільне та відмінне у освітніх процесах Ізраїлю й України йшлося під час Міжнародного практичного семінару на Святій землі

Про спільне та відмінне у освітніх процесах Ізраїлю й України йшлося під час Міжнародного практичного семінару на Святій землі

 

"Вивчення роботи закладів загальної середньої освіти Ізраїлю з метою запровадження найефективніших практик роботи ізраїльських педагогів в умовах України" – саме під такою назвою в Ізраїлі пройшов п’ятиденний практичний семінар, організований Асоціацією керівників закладів України "Відроджені гімназії України".

Участь у заході, що проходив на Святій землі з 26 по 30 листопада, взяли керівники закладів загальної середньої освіти та органів управління освіти. Закарпаття у складі делегації представляла автор статті.

Першого дня наші співвітчизники отримали нагоду поспілкуватися з організатором роботи української делегації в Ізраїлі доктором Алексом Шнайдером та дізналися про структурні ланки освітніх закладів приймаючої сторони. Говорили, зокрема, про те, що вчитися у школі ізраїльські дітлахи починають із шести й протягом дванадцяти років, але диференціація ланок тут відмінна від української (1-6 клас – початкова школа, 7-9 – середня, 10-12 – вища). Навчальні заклади існують самостійно (тобто початкова школа не може бути у складі середньої), кожна з них має автономію у виборі методів викладання різних предметів. Освіту дітей віком від 3 до 18 років повністю забезпечує держава.

Цікавим для нас було те, що в Ізраїлі не існує практики призначення вчителів на посаду за контрактом. Очільниками навчальних закладів стають за результатами конкурсу, який проводить комісія у складі представників Союзу вчителів (організація на кшталт профспілки в Україні), Міністерства освіти та органу самоврядування. Директора призначають на посаду на невизначений термін.

Філософія викладання відрізняється від звичної для українських шкіл, адже тут значну увагу приділяють участі батьків у шкільному житті дитини. Головним принципом освітнього процесу є „школа – дитина – батьки” – це нероздільний трикутник. В ізраїльських школах вітається, якщо учень висловлює свою думку, обґрунтовано не погоджується з думкою вчителя і, конкретизуючи пояснення, доводить свою правоту. Освіта передбачає постійне дослідження, вивчення, з’ясування та практичне використання. Навчальний рік в Ізраїлі триває з 1 вересня по 30 червня, відтак освітній процес – 6 днів на тиждень (з неділі по п’ятницю).

Другий день українська делегація розпочала з візиту до початкової школи Осишкіна в Тель-Авіві. Тут нас люб’язно зустріла директор Нуріт Гева, яка розповіла про специфіку роботи навчального закладу та, провівши ознайомчу екскурсію, продемонструвала форми і методи роботи вчителів на різних уроках.

У закладі навчається 250 учнів, котрі 50% часу, передбаченого для навчання, проводять за межами школи: у парках, порту, на сільському господарстві, морі, де вчаться робити необхідні для життя речі. Ці заняття не є екскурсіями, це своєрідна практична робота. Відтак, проходить вона у різних осередкових зонах, облаштованих як у класах, так і на подвір’ї. Наприклад, у парку, розташованому неподалік школи, вони мають заняття з природознавства, проводячи на природі різні дослідження і вивчаючи таким чином тваринний та рослинний світ.

Освітній процес тут опановують і діти-аутисти, для яких обладнані спеціальні класи (загальною наповнюваністю не більше 8 осіб) та заняття з якими окремо вивчають педагоги і асистенти вчителів, дозволяючи контактувати з іншими учнями тільки під час нескладних занять (фізкультури, малювання тощо).

Основний принцип школи – встановлення взаємозв’язків: з учителями, батьками, громадськістю. Тобто дітей вчать працювати у колективі, завдяки якому вони спільно можуть досягти значних успіхів.

Оцінок вихованцям у цій школі не ставлять. Натомість проводять постійні дослідження, спостереження за кожною дитиною щодо її прогресу – і вчитель разом з учнем виставляє бали, а розклад уроків у кожному класі розпочинається так, щоб першим уроком були обов’язково співи чи малювання, ігри чи заняття спортом, заняття йогою чи ліпленням. Тут зауважують, що діти приходять до школи з різних сімей, з різним настроєм і повинні налаштуватися на роботу та навчання. А ось у п’ятницю учні самі обирають, чим займатимуться цього дня. Також заклад практикує об’єднувати учнів різних вікових категорій, оскільки це сприяє розвитку соціалізації та взаємовідносин.

А ще замість домашніх завдань (які навчальна програма взагалі не передбачає) вихованці школи Осишкіна відвідують бібліотеку, забезпечену цікавими книгами, та гуртки, де вчаться шити, малювати, готувати різні страви. Такі заняття також проходять у різновікових групах.

Ставка вчителя школи складається з 34 годин, з яких 24 – проведення уроків, 5 – перевірка зошитів, підготовка до занять, заповнення журналів тощо, і 5 – робота з батьками учнів. Відвідування дітьми груп продовженого дня, так само, як і харчування, відбувається на платній основі.

Ізраїльські колеги вважають відрадним, що всі досягнення сприймаються отриманими завдяки спільній роботі органів самоврядування, керівництва школи, вчителів, учнів, батьків, а керівництво закладу дає можливість кожному вчителю проявляти творчість, майстерність і повністю довіряє йому організацію робочих годин. Підтвердженням є документи для фіксування досягнень учнів, що відрізняються за виглядом і наповненням (відповідно до віку дітей).

Друга частина міжнародного практичного семінару проходила на базі школи Гордона, в районі Герцілії. Це також початкова школа, де навчаються учні до шостого класу. Заклад працює за напрямом „мистецтво” (театр, музика, хореографія, образотворче мистецтво). Тут нас люб’язно зустріла директор Белла Бассан у супроводі групи дітей, переодягнених у маскарадні костюми клоунів, які весело посміхалися і жартували. Із представлення ми дізналися, що тут навчається 803 учні та працює 90 педагогів. Кожен учитель, попри свої обов’язки, виконує ще додаткову роботу, спрямовану на користь школи. Наприклад, учитель образотворчого мистецтва відповідає за зв’язки з громадськістю.

Керівництво вважає, що головне завдання школи – виховувати та навчати вчителів, аж потім – батьків і дітей, адже саме добре підготовлений учитель доноситиме правильну інформацію до своїх учнів упродовж років. Для цього вчителі збираються двічі на тиждень для роботи в методичних комісіях, де працюють над розробкою уроків, обговорюють проблеми окремих учнів, шукають шляхи їх вирішення. Часто на такі засідання запрошують батьків і разом будують плани школи. Але батьки повинні чітко знати межу, яку не дозволено переходити, – це саме педагогічна діяльність. Також вони часто запрошують до роботи в комісіях учителів інших дисциплін і розробляють бінарні уроки.

Значну увагу у цьому навчальному закладі приділять психодіагностиці, за що колектив установи вже двічі був нагороджений Міністерством освіти за важливий вклад в освіту країни. Запровадження нейродіагностики в навчальному процесі розпочинається з першого класу. Таким чином, сформувалися два напрями використання цієї науки: 1) адаптація дітей після дитсадка до роботи в школі; 2) робота з групою індивідів, виявлення особливих якостей кожної дитини та їх розвиток.

Мені здалося цікавим те, що до роботи з молодшими дітьми залучають старшокласників, тобто учнів 6 класу. Клас ділиться на дві групи: з однією працює вчитель, з іншою – шестикласники. Вони разом читають, граються, малюють, тобто задовольняють бажання дитини. Отже, раз на тиждень кожен шестикласник повинен провести півгодини з молодшими учнями, що сприяє розвитку взаємовідносин різних вікових категорій.

На зустріч з українською делегацією до школи завітали заступник мера та член Союзу вчителів цього регіону, які розповіли, що місто вкладає в регіональну освіту значно більші суми, аніж Міністерство освіти. Також значні кошти асигнуються на запровадження різних освітніх програм, наприклад, „Програму розвитку дитячих взаємовідносин” чи „Програму для обдарованих дітей”. Велику увагу приділяють інклюзивному навчанню, на що також виділять кошти для повного забезпечення учнів. Нам повідомили, що 2/3 бюджету міста щороку спрямовують на освітню галузь регіону.

Варто зауважити, що навчально-матеріальна база обох закладів, які ми відвідали в неділю у Тель-Авіві та Герцілії, – дуже високого рівня. Обидві школи забезпечені найновітнішими засобами ІКТ, на яких вільно працюють діти. Вони обладнані великими зручними актовими залами з усім технічним забезпеченням, спортивними майданчиками, спортивними спорудами, професійними спортзалами тощо. Усе це свідчить, що місцева влада та Міністерство освіти країни розуміють, що економія коштів на освіті й дітях є злочином перед суспільством, бо з часом це може негативно відгукнутися на державному рівні. А усувати наслідки недбалого ставлення до освіти в цілому буде значно важче і дорожче.

Понеділок знаменувався участю у роботі двох шкіл (мультидисциплінарній школі науки і мистецтва та в початковій школі в Гваніні в Афулі) та відвідинами місцевого планетарію.

Перш за все зупинюся на специфіці роботи середньої школи, де навчаються учні 7-12 класів. До її складу входить коледж, який передбачає ще два роки навчання. Цю школу створили в 1944 році, нині їй 75 років. Її очолювало троє директорів. Зараз школою керує Ілана Стернгал, а її попередники працювали по 30 з гаком років. У школі навчається 2200 учнів і працює понад 230 учителів. Тут дуже цікава структура управління школою: генеральний директор школи; директор середньої школи; директор коледжу; 6 директорів паралелі (тобто кожна паралель класів має свого директора, наприклад, директор паралелі сьомих класів тощо). На паралелі є 10-12 класів (наприклад, 10 – сьомих класів чи 12 – дев’ятих). У класах навчається по 38 учнів. Кожен із вищеназваних директорів має свого заступника. Варто зазначити, що всі діти навчаються в одну зміну. В Ізраїлі існує така тенденція: якщо збільшується кількість учнів, тобто зростає народжуваність дітей у країні, місцевий уряд терміново виділяє кошти на добудову нових приміщень. Території шкіл великі, що дозволяє їм швидко вирішувати питання зведення  нових корпусів.

У мультидисціплінарній школі учні розпочинають навчання в 12 років, у 18 – завершують, а в 20 – за бажанням вступають до коледжу. Слід зазначити, що, починаючи з 18-річного віку, опановування освітнього процесу відбувається лише на платній основі та за умови вступу до армії; навчання після закінчення строкової служби оплачує Міністерство оборони Ізраїлю. Тут вивчають усі предмети математичного та природничого циклів, але водночас учні займаються хореографією, малюванням та дизайном. У школі вивчають дві іноземні мови: англійську та арабську. Обов’язковим є такий предмет, як мистецтво. Оцінювання учнів здійснюється за 100-бальною шкалою.

Для отримання атестата про повну середню освіту необхідно скласти іспити з шести предметів: математика, іноземна мова, суспільствознавство та історія, іврит, релігія, література, а також один предмет за вибором. Іспити в Ізраїлі нагадують ЗНО в Україні. Їх ізраїльські учні складають в один день у своїх школах і одночасно по всій країні. Завдання отримують у день іспиту о 8 годині ранку. Учні сидять за партами по одному, на іспиті присутні незалежні спостерігачі, зошити із завданнями зашифровані, перевірку робіт здійснюють незалежні комісії в іншому регіоні шляхом сканування завдань. Результати цих іспитів випускники використовують для вступу у вищі навчальні заклади. Учні, рівень навчальних досягнень яких низький, документ про освіту не отримують, а тільки довідку про те, що вони прослухали курс за 9 чи 12 класів. Кожна дитина зобов’язана 60 годин на рік відпрацювати волонтером (у Червоному хресті, дитсадку, будинку інвалідів чи пристарілих тощо).

Після закінчення школи всі йдуть в армію, де хлопці служать 3 роки, дівчата – 2. Ставка вчителя старшої школи – 40 годин, із них 24 години – уроки (3 години для підготовки до іспитів включно), 6 годин – для роботи з обдарованими учнями чи учнями, які відстають, та 10 – для підготовки. Усе це оплачується з місцевого бюджету.

На уроках дітей вчать не тільки створювати продукт, але й презентувати, рекламувати та продавати його. Варто зазначити, що держава дуже вітає розроблення стартапів, фінансуючи більшість із них і розуміючи, що тільки 10% будуть реалізовані в життя. Але навіть такий відсоток тільки в останньому році приніс країні 396 мільярдів доларів прибутку.

Підручниками для навчання забезпечує держава, але батьки щорічно вносять невелику плату за користування ними. Завдання школи – дати учням необхідні навички адаптації у сучасному суспільстві. Відтак, у школі проводиться багато індивідуальних занять із кожною окремою дитиною для визначення її найкращих сторін або ж навпаки – для встановлення проблем, із якими живе дитина, і максимального їх усунення. У закладах Ізраїлю постійно проводяться соцопитування, за результатами якого визначають соціально-економічний стан школи, тобто соціальне забезпечення батьків дітей.

Таким чином, школи розподіляють за рівнями від 1 до 10. Отже, чим нижчий соціально-економічний стан школи, тим вище фінансове забезпечення закладу освіти від держави

Вважаю доречним запозичити практику відвідин класоводом сім’ї кожного учня мінімум двічі на рік (за результатами спостережень щоразу складаються звіти). До слова, у школах Ізраїлю керівник опікується початковою ланкою тільки два роки, наприклад: 2 роки в 1-2 класах, і 2 – у 3-4 тощо. При зміні класного керівника попередній учитель зобов’язаний передати наступному повне досьє про кожну дитину.

Цікаво, що кожен учитель раз на сім років відпочиває від школи, тобто не працює, але держава повністю оплачує цілий рік. Це робиться для того, щоб наставник відпочив від дітей і займався самовдосконаленням. По завершенні року він повинен продемонструвати, що за цей час дізнався нового та імплементувати це в навчально-виховний процес закладу, в якому він працює.

Після роботи в школі Гваніні нас запросили до планетарію, де ізраїльські діти вивчають природничі науки та фізику. Тут нам продемонстрували фільм про Зоряну систему, показали сад, у якому вихованці практично вивчають різні закони фізики тощо.

На цьому робота делегації по закладах освіти Ізраїлю завершилася.

Четвертий та п’ятий дні української делегації в Ізраїлі, приурочений ознайомленню з роботою: ізраїльського органу управління освітою, Інституту вдосконалення вчителів, Союзу вчителів Ізраїлю.

Про роботу відділу освіти в Гваніні розповіла його начальник Гілат Шімон. Вона повідомила, що до функцій відділу освіти входить фінансово-господарська діяльність усіх закладів освіти: дошкільної, загальної середньої, позашкільної. Фінансування забезпечують Міністерство освіти та орган місцевого самоврядування. Наголосила на тому, що впродовж років місцева влада виділяла кошти тільки для утримання будівель закладів освіти та на фінансування різних програм для учнів, але за останні роки керівництво району зрозуміло, що найціннішим в освіті є вчитель, оскільки саме він доносить усю інформацію до учнів і передає її впродовж років для великої кількості дітей. Тому було прийнято важливе рішення – фінансувати різноманітні програми для підготовки кваліфікованого вчителя.

Паралельно з веденням фінансово-господарської діяльності відділ освіти також організовує Форум для директорів (80 годин на рік), де вони збираються і обговорюють проблеми, які їх турбують, та знаходять шляхи їх вирішення. Цікавим, на наш погляд, здався також „Ярмарок інноваційних ідей”, який відділ освіти організовує раз на рік для закладів загальної середньої освіти з метою обміну досвідом.

Директор Інституту вдосконалення вчителів повідомила, що в їхній країні кожен учитель зобов’язаний проходити курси підвищення кваліфікації раз на три роки. Міністерство освіти вважає, що якщо вчитель не вдосконалюватиме свій професійний рівень, він не зможе протистояти учню. Підвищення кваліфікації вчитель має право проходити у різних формах: безпосередньо в Інституті, дистанційно, на базі коледжів чи інших вищих навчальних закладів, з якими співпрацює Інститут, відвідувати різні авторські програми, вивчати нові курси за кордоном. Проходження вчителем курсів підвищення кваліфікації вважається його атестацією, за результатами якої в учителя підвищується статус, а відповідно – заробітна плата (від 3 до 7%).

В Інституті вчителів навчають різних навичок педагогічної майстерності, намагаються з роботів перетворити їх на творчі особистості. Обов’язковими є курси для молодих спеціалістів. За бажанням для них організовують курси на цікаві теми, де їх також навчають досконалому володінню новітніми технологіями.

Викликав наше здивування той факт, що вчитель не може самостійно облаштувати своє класне приміщення, оскільки з метою правильного методичного оформлення дизайн та наповнення кабінету йому розробляє Інститут удосконалення вчителів.

Мета Союзу учителів Ізраїлю полягає у сприянні вчителям, створенні належних умов роботи, підвищенні статусу вчителя у суспільстві. Саме завдяки Союзу за останні роки було підвищено до належного рівня заробітну плату вчителям, встановлено довільне використання методів і форм навчання. Без участі представника Союзу вчителів жодного вчителя чи директора школи в Ізраїлі не призначають і не звільняють. Ця організація диктує умови Міністерству освіти і завжди стоїть на захисті вчителів. Профспілки мають можливість фінансувати багато освітніх проектів, навчання вчителів в інших країнах, роботу іноземних делегацій на території їхньої держави тощо. До речі, робота нашої делегації на теренах Ізраїлю була також організована та профінансована за участю Союзу вчителів Ізраїлю. Насамкінець усі учасники делегації отримали сертифікати про участь у семінарі як підтвердження про отримані знання і практичні навички використання освітніх технологій в Ізраїлі.

 

Едіта ГРАБАР,

начальник відділу освіти Свалявської РДА.



« повернутися до списку новин