Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Справжня дружба меж не знає: в одній із початкових шкіл Свалявщини встановили меморіальну дошку з портретом видатного словацького діяча Людовита Штура

Справжня дружба меж не знає:

в одній із початкових шкіл Свалявщини встановили меморіальну дошку з портретом видатного словацького діяча Людовита Штура

(враження із закулісся)

 

Наша школо! Священна колиско

Науки, любові й добра!

Де б не були ми – далеко чи близько –

Наснагу черпаємо з твого джерела.

 

Школа. Чи не з перших днів навчання вона дарує своїм учням теплі, світлі сердечні спогади: трепетне дзеленчання сонячно-теплого дзвоника, цікаві уроки, улюблені вчителі та найкращі на світі друзі, і, звісно ж, цілий калейдоскоп незабутніх подій!

А чи знали ви, що мудра, всерозуміюча та всезнаюча альма-матер чимось схожа на вас із нами? Так само, як і батьки, радіє вона маленьким та великим успіхам своїх вихованців, так само, як і люди, щороку сумує в період, коли її класи порожніють, і щоразу, неначе дитина, світлиця науки щиро радіє святам.

2020-й навчальний рік лише ступив на завершення початкової своєї декади, а для Свалявської ЗОШ І ступеня №6, що в с. Драчино, вже встиг стати по-справжньому особливим, адже були в ньому і почесна «Медаль першокласника», яку пощастило принагідно вручати вчорашнім дошкільнятам, урочисто святкуючи День знань, і веселі «зіроньки» й «ромашечки» (заслужені оцінки-смайлики у класному щоденнику), і навіть справжні шкільні канікули, які, щоправда, цьогоріч траплялися трохи частіше, аніж зазвичай. Але подія, яка відбулася тут нещодавно, є історичною не тільки у межах освітнього закладу, але й цілком заслуговує статусу «вікопомної» як для багатьох поколінь драчинців зокрема, так і для мешканців Свалявської громади загалом.

Воістину, для міської початківки із сільською пропискою ранок цього дня видався особливо погожим: зазвичай скупе на тепло осіннє сонечко тоді на диво розщедрилося, й цілісінький день осявало чисте, безхмарне небо. Попри те, що офіційно навчання тут вимушені були поставити «на паузу», цього дня працівники установи прийшли сюди у вишуканому, святковому вбранні. Календарно це була звичайна середина тижня, а втім, тоді навіть трава здавалася по-недільному «зачесаною». Та й сама школа наче передчувала винятковість урочистості, немов би радісно промовляючи: «Ласкаво прошу, друзі! Дякую за честь!», а гості – голова Ужгородського товариства словаків Іван Латко, аташе консульства Словацької Республіки в Ужгороді Петер Ходул, голова Правління крайової організації словацької інтелігенції Ернест Горват, очільник Свалявської райдержадміністрації Роман Тарабій разом зі своїм заступником Іваном Русином та начальниця відділу освіти Свалявської РДА Едіта Грабар – й справді приязно посміхалися, зачудовані таким хоч вже й осіннім, та все ж по-літньому теплим прийомом.

Причина зустрічі представників України й Словаччини у маленькому Драчині поважна і дуже вагома – день народження одного з найвидатніших діячів в історії словацького народу, його культури і суспільного життя Людовіта Штура, меморіальну дошку із зображенням якого встановили на фасаді Свалявської ЗОШ І ступеня №6 напередодні візиту закордонних гостей.

А зустрічали делегатів, як і годиться, хлібом, сіллю, та навіть невеличким 10-хвилинним виступом, під час якого школярики співали пісень про мову, дружбу та любов, танцювали, розповідаючи гостям милозвучних українських віршів, зізнавалися у почуттях до своєї держави та рідного краю словами Ліни Костенко, Володимира Сосюри, Олексія Довгого й інших видатних поетів, котрі учні підготували вдома заздалегідь.

Виступ наших школяриків гості сприйняли на «ура», точніше «на всі долоні», і хоча через дотримання маскового режиму дітки не бачили звичних їм посмішок дорослих, проте очі делегатів повнилися радістю, а хлопчики і дівчатка натомість збагатилися знаннями про Людовита Штура, який відтепер теж, так би мовити, «оселився» у їхній школі.

– Мало хто знає, але історія заснованого колись німецькими переселенцями Драчина пов’язана зі Словацькою Республікою також: за часів Чехословаччини тут проживало більше 100 осіб словацької національності. Тому нам дуже приємно, що завдяки грантовому проєкту для закордонних словаків, котрий фінансується урядом Словаччини, маємо нагоду бути причетними до увічнення пам’яті Людовита Штура, чиїм іменем вже названі інститут мовознавства Словацької академії наук у Братиславі, державний орден, котрим нагороджуються усі президенти Словацької Республіки, та навіть космічний астероїд, а за ініціативи Ужгородського товариства словаків з’явилася й меморіальна дошка, яка прикрашає фасад цього чудового навчального закладу у Драчині, – під час церемоніального «відкриття» повідав присутнім очільник закордонної громадської організації Іван Латко й вислухав слова подяки за вияв щирої дружби зі словацької сторони від голови Свалявської РДА Романа Тарабія.

Зичливі слова на адресу Свалявської ЗОШ І ступеня №6 мовив і голова крайової організаціії словацької інтелігенції Ернест Горват:

– Колись я часто навідувався до знаної не лише на всю Свалявщину, але й далеко за її межами Драчинської художньо-сувенірної фабрики, а відтак мав нагоду бачити і школу цього невеличкого села. І знаєте, що я вам скажу? Зовнішньо заклад змінився до непізнаваності: сучасний ремонт, інвентар, необхідний для того, аби забезпечити малечі цікавий процес пізнання. А як щодо внутрішнього? Якщо душею школи є її вихованці, то серце і розум – це насамперед вчителі, які запалюють світло знань для своїх учнів. Факт того, що вихованці цієї невеличкої альма-матер – кмітливі, талановиті та розумні, що не потребує коментарів, бо ми всі це зараз бачили. А знаєте, у чому секрет? Як педагог за освітою, я з упевненістю можу сказати: свою школу ці дітки люблять так само щиро, як і своїх наставників. Вклоняюсь вам, шановні колеги, за виховання підростаючого покоління.

Що відчуваєш, почувши схвальні відгуки, сказані на адресу учнів та колективу школи, у якій ти є керманичем? Вдячність. Вдячність до кожного працівника Свалявської ЗОШ І ступеня №6, адже такому результату передувала копітка командна робота, гордість, бо пишаємося здобутками кожного нашого учня, радість, адже кожен крок на добре втоптаній нами стежині знань – це безхмарне сьогодення та щасливе майбутнє для наших дітей. А втім, цього знакового для Свалявщини моменту могло й не бути.

– Насправді кошти для реалізації цього задуму були виділені досить давно, але реалізувати його одразу, на жаль, не вдалося через бюрократичну тяганину. Схиляю голову перед вашими витримкою і наполегливістю, пані Едіто, адже ми обоє знаємо, що насправді за цим нетривалим стоять довгі місяці, які Ви та Ваша команда провели у роздумах, що, зрештою, привело нас до такого бажаного результату. Щиро радію з того, що освітня галузь Свалявщини має таку мудру і виважену очільницю, – резюмував Іван Латко, звертаючись до начальниці відділу освіти Свалявської РДА, кандидатки педагогічних наук Едіти Грабар.

Сама ж Едіта Василівна щиро подякувала гостям за проявлену до Свалявщини високу честь – примноження пам’яті про Людовита Штура, котрий, по суті, є національною гордістю сусідньої держави, зазначивши, що встановлення меморіальної дошки із зображенням видатного діяча – ніщо інше, як ще один крок на шляху європейсько-просвітницького поступу, який Україна та Словаччина зробили разом.

А ще учасники делегації обговорили можливість вивчення на базі Свалявської І ступеня ЗОШ №6 за рахунок факультативних годин словацької іноземної мови, яке стане можливим за наявності необхідної базової літератури. Як співали наші дітки: «Справжня дружба меж не знає, дружба все перемагає», тож сподіваємося, що згодом школярики цієї маленької міської школи у с. Драчино говоритимуть також і словацькою. Дітки цього ну дуже-дуже хочуть.

Вікторія КНЯЗЬ,

директор Свалявської ЗОШ І ступеня №6

Довідково: Людовит Велислав Штур (словац. Ludovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; 29 жовтня 1815, Угровець біля Бановця-над-Бебравою 12 січня 1856, Модра біля Братислави) словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що, врешті, привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 18481849 років в Угорщині.



« повернутися до списку новин