Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

До відзначення Міжнародного дня рідної мови

До відзначення Міжнародного дня рідної мови

   Одним із найбільших досягнень країни у 2019 році є Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон вагомий, слушний, потрібний. Він уперше покладає на всіх громадян України обов’язок володіння державною мовою та передбачає обов’язковість її  використання на всій території держави в усіх сферах суспільної діяльності. Уперше, за Законом, за навмисне спотворення української мови та за створення перешкод й обмежень у її застосуванні встановлено відповідальність.

   Поміркуймо, що для нас, пересічних і непересічних українських громадян, є рідна мова?

  … «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще, – писав метр української літератури Олесь Гончар. – Це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків. Це музика, мелодика, фарби, художня, інтелектуальна й мисленнєва діяльність народу».

   Людина існує в мові, виявляє себе в мові, а через спілкування прокладає місток до порозуміння з іншими людьми. Саме через рідну мову, що пов’язує сучасні й минулі покоління в єдину спільноту, ми відчуваємо себе громадянами держави, де народилася самобутня прекрасна українська пісня та високо зійшла зоря віщої Шевченкової поезії.

   Як і для будь-якої науки, для мовознавства теж важливі цифри й статистика, бо все, звичайно ж, пізнається в порівнянні. А вони допоможуть навести чіткі й вагомі аргументи на захист унікальності рідної, мелодійної, солов’їної української мови.

   Так ось:

- відповідно до даних Національної академії наук України, сучасна українська мова налічує приблизно 256 тисяч слів;

- на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. А вирізняє мову кличний відмінок, який існує також у латині, грецькій та санскритській граматиках;

- в українській мові іменники належать до 4 відмін. У індоєвропейській прамові їх існувало аж шість, у праслов’янській – уже п’ять;

- в українській мові є три форми майбутнього часу. Наприклад: проста (роблю), складна (робитиму) і складена (буду робити);

- у «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4 279

синонімічних рядів, найбільше синонімів має дієслово «бити» - аж 45!;

- найдовше слово в українській мові складається із 30 літер – і це назва хімікату для боротьби зі шкідниками: дихлордифенілтрихлорметилметан;

- найдовшою абревіатурою є ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується як «Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання»;

- найбільш уживаною літерою українського алфавіту є літера «П», найменш уживаною – літера «Ф».

   Ці та й інші цікавинки про мову ще раз підтверджують її багатство, самобутність й унікальність. А ще:  рідне слово має велику силу! Воно і ранить, і лікує, і надихає, і окриляє… Колись Гіппократ сказав: «Якщо є декілька лікарів, один із яких лікує травами, другий – ножем. а третій – словом, то найкраще звернутися до того, що лікує словом». Воістину, слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Сказане вміло, щиро і вчасно, воно стає могутнім і нездоланним, дієвим і привабливим. Тому висока культура мовлення – це не банальна забаганка, а життєва необхідність кожного. 

   Для педагога-словесника формування його мовної особистості починається з індивідуальної мовотворчості. Правильне й досконале, вправне й виразне володіння мовою – вагомий засіб  впливу на вихованців. Учитель-філолог формує не тільки ставлення до навчання, але й належне світосприйняття та високі духовно-моральні цінності.

   21 лютого вся світова спільнота святкуватиме Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, коли було наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави. У цей день  учителі-словесники закладів освіти Свалявщини вкотре пропагуватимуть рідне слово, залучаючи учнів до участі в різноманітних культурно-мистецьких заходах: конкурсах на кращого читця, мовно-літературних вікторинах, тематичних виховних годинах, конференціях тощо.

   Пам’ятаймо: повага, із якою слід ставитися до мови, потрібна її носіям не менше, ніж повага до самих себе, бо, як відомо, «людина, байдужа до власного безцінного скарбу – мови, – дикун».  

Лариса Андрела,

методист відділу освіти Свалявської РДА

 

 



« повернутися до списку новин