Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Як живе і розвивається пострадянська Європа, відтепер знають і у Сваляві

     Досвіду набиралися під час міжнародного семінару „Європейські цінності та компетентності у роботі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: формування, впровадження і моніторинг”  у Литві, Латвії та Польщі

 

        Із 15 по 18 вересня на території Литви, Латвії та Польщі відбувся виїзний міжнародний семінар „Європейські цінності та компетентності у роботі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: формування, впровадження і моніторинг”, участь у якому за організаційного сприяння Міністерства культури України та Міністерства освіти і науки України взяли понад 200 освітніх, культурних, наукових та політичних діячів нашої держави.

       Закарпаття у складі чисельної української делегації представляли начальник управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Катерина Кришінець-Андялошій та автор цього допису.

      Перший литовський день семінару було відкрито у залі Акту 11-го березня, Сеймасу Литовської Республіки, де присутніх з нагадуваннями про українсько-литовську співпрацю та побажаннями учасникам заходу творчих успіхів по черзі вітали, а відтак і ділилися досвідом під час вичерпних предметних доповідей президент Клубу Сігнатарів Акту Незалежності Литовської Республіки Біруте Вальоніте, перший секретар Посольства України в Литовській Республіці Андрій Буряк; співмодератори заходу – Сігнатар Акту Незалежності Литовської Республіки Ірена Андрукайтєне та аспірант кафедри адміністративного і конституційного права юридичного факультету Національного авіаційного університету (Україна), заслужений працівник соціальної сфери України, голова Правління Всеукраїнської молодіжної громадської організації „Серце до серця” Павло Горінов; голова комітету освіти і науки Сеймасу Литовської Республіки, професор, академік Єугеніус Йовайши; канцлер Міністерства освіти, науки та спорту Литовської Республіки Томам Даукантас; канцлер Міністерства культури Литовської Республіки Лаймонас Убавичюс; член Комітету соціальних справ і праці Сеймасу Литовської Республіки Альгірдас Сисас; член Комітету охорони здоров’я Сеймасу Литовської Республіки, професор, доктор біомедичних наук Альгімпнтас Кіркутіс; ректор Клайпедського університету, професор, доктор біомедичних наук Артурас Разбадаускас; ректор Українського Національного Авіаційного Університету, кандидат технічних наук, професор, доктор біологічних наук, академік Володимир Ісаєнко.

          „Історія становлення та розвитку парламентаризму Литви”, „Боротьба литовського народу за незалежність”, „Українсько-литовське співробітництво у різних напрямках культурно-освітньої та гуманітарної політики”, „Здобутки та успіхи литовської держави в освітній сфері”, „Українсько-литовське співробітництво у сфері культури та її сучасний стан у Литві” – ці та інші доповіді сприймалися українською частиною аудиторії міжнародного семінару з особливою цікавістю, адже, незважаючи на низку спільних проблемних питань двох держав – високий рівень міграції (із 3 млн населення Литви за останні роки мігрував до інших країн 1 млн литовців), високий рівень смертності та низький – народжуваності, відсутність професійних кадрів в освіті, медицині тощо, позитивні надбання цієї пострадянської республіки – члена ЄС, може стати успішним доповненням базису наших охоронооздоровчих, освітніх, культурних та, власне, політичних засад.

      А от литовцям про діяльність Національного авіаційного університету розповідав його очільник. У результаті між двома професорами – українцем, ректором НАУ Володимиром Ісаєнком та литовцем, головою КОН Сеймасу Литовської Республіки Єугеніусом Йовайши – відбулося урочисте підписання Меморандуму про двосторонню співпрацю. Завершальною ж крапкою доповідної частини стало вручення партнерам з Литви подяк за сприяння в організації та проведенні міжнародного семінару. Цю почесну місію виконав Павло Горінов.

      Практична частина роботи цього дня полягала в ознайомленні із польським ліцеєм, у структурі якого є початкова школа та гімназія. Навчання у цьому закладі здійснюється польською мовою, але випускні іспити (6-7 іспитів) складають лише литовською. Форма складання нагадує ЗНО в Україні. Обов’язкові предмети – литовська мова та математика. Навчальний план учні ліцею (10-12 класи) формують самостійно, відповідно до обраного профілю та враховуючи обов’язкові предмети за освітньою програмою.

        Цікаво, що обов’язковим предметом кожної школи є релігія (Закон Божий), який викладають священники, але не оцінюють його. Особливістю литовських шкіл є навчання у підготовчих класах. Тижневе навантаження вчителя – 36 годин, з яких 26 – уроки, а інший час передбачено для підготовки педагогічного працівника до уроків та методичної роботи. Харчування державним коштом передбачено тільки для дітей пільгових категорій. Усі інші учні мають можливість харчуватися за рахунок батьків.

      Присутні також дізналися, що фінансово-господарська діяльність закладів освіти у Литві здійснюється через централізовану бухгалтерію органу управління освітою. Фінансової автономії заклади освіти не мають. Адже, на думку працівників Міністерства освіти, науки та спорту Литви, керівник закладу освіти та його педагогічний колектив повинні постійно працювати над удосконаленням навчально-виховного процесу в школі, запроваджувати нові форми навчання та виховання молоді, а не відволікати свою увагу на здійснення фінансово-господарської діяльності закладу.

       Оформлення класів мінімальне – жодного унаочнення на стінах приміщень. Учні навчаються за одномісними партами. Кожна школа має батьківський та благодійний фонди. Всі освітні заклади обладнані засобами ІКТ, запроваджено електронні щоденники тощо. Литва має великий досвід у використанні некласичних форм навчання, дотримуючись думки, що всі діти різні, а отже, вони не можуть навчатися однаково і за однією програмою. Кожна дитина геніальна і потребує індивідуального підходу у навчанні.

       Попереду на всіх чекав візит до найбільшої повністю роботизованої бібліотеки Вільнюського університету, побудованої коштом Литви та Євросоюзу. Тут, у приміщенні актової зали, було організовано низку цікавих зустрічей із представниками різних галузей суспільного життя Литви. Із деталями роботи цього вишу делегатів знайомив ректор Клайпедського університету Артурос Разбадаускас, а от про методику профілактики та лікування різних захворювань шляхом використання певних фізичних навантажень на організм людини розповідав директор клініки лікування фізичним навантаженням „Палєсяус” Іоанн Біккльчєне.

     Ще однією приємною для обох сторін новиною стала можливість співпраці вишів двох держав, що сприятиме навчанню української молоді у вишах Литви. Про це повідомила директор Інституту наук про здоров’я Вільнюського університету Наталія Фаткуліна. Жінка також наголосила, що в окремих вищих навчальних закладах запроваджено навчання англійською та російською мовами.

      Пізнавальним у плані перейняття досвіду стало спілкування з директором Шауляйської середньої школи Вайдесом Бацисом. Він ознайомив нас зі специфікою роботи в закладі, де навчається дуже маленька кількість дітей. Як керівник, він постійно спонукає своїх педагогічних працівників до впровадження різноманітних форм навчання, до креативності, вимагає проводити уроки в формах, цікавих дітям. Особливу увагу тут приділяють спілкуванню, реалізуючи це різними способами: розмовами, малюванням, проєктами тощо. Чільне місце посідає і робота з батьками, адже тут справедливо вважають, що школа не може існувати без сім’ї. Важливим аспектом називає директор і співпрацю учнів із людьми, які мають різні фізичні обмеження. До прикладу, учні школи співпрацюють з архітекторами з вадами слуху та спілкуються з пацієнтами психіатричних лікарень, створюючи разом із ними різні проєкти.

       Насамкінець радник групи з питань освіти у сфері культури Міністерства культури Литовської Республіки Джоліта Бесєле розповіла про спільний проєкт Міністерства освіти, науки та спорту з Міністерством культури під назвою „Паспорт культури”, який було започатковано у минулому році. Мета і завдання проєкту полягає у вихованні культурної, творчої особистості. Паспорт розрахований для всіх учасників навчально-виховного процесу від 1 до 12 класу. Для цього держава виділяє щороку кожному учневі по 15 євро, які вони зобов’язані використати на відвідування культурних інституцій: виставок творів мистецтва, театрів, симпозіумів тощо. Влада Литви вважає, що виховання в дітей культурних цінностей підвищує рівень якості суспільства. Одночасно участь учнівської молоді в культурному житті країни сприятиме підтримці вітчизняних митців та культурних інституцій.

          Візит української делегації до Литви завершився екскурсією вечірнім Вільнюсом, впродовж якої відвідали визначні місця старої частини Вільнюса, насолоджувалися прогулянкою тихими, охайними вулицями міста, отримали величезне задоволення від спілкування з людьми цієї маленької європейської країни, яка береже свою культуру, значну увагу приділяє вихованню дітей, в якій проживають творчі особистості, дружелюбний народ, державою з розвиненою інфраструктурою автошляхів, з чистими, скошеними узбіччями доріг, країною, яка здійснила величезний стрибок у бік прогресу за часів своєї незалежності від радянської навали.

        Другого дня семінар продовжився у Латвії, на базі Ризького університету імені Страдіна, який вважається найпрестижнішим вишем у країнах Балтії, а його диплом визнають усі країни Євросоюзу. Тут здобувають знання багато іноземних студентів, переважно з Німеччини (40%). Навчання у вищих навчальних закладах Латвії платне і коштує близько 12 тисяч євро на рік. Та кращі студенти після першого курсу мають право подавати документи на отримання стипендії, яку їм оплачують як держава, так і меценати.

         Влада Латвії виділяє значні кошти для навчально-технічного забезпечення закладів вищої освіти. На їхню думку, студенти повинні багато практикувати до того часу, як почнуть працювати у реальних умовах. Це передовсім стосується медичних закладів вищої освіти, які в Латвії повністю оснащені всім технічним обладнанням, присутнім у медичних установах. Студенти навчаються у медзакладах близько 11-12 років: 6 – обов’язкове загальне навчання, а інші 5-6 років – навчання за спеціалізацією. Заробітна плата хірурга чи травматолога від 1,5-2,5 тисячі євро, тоді як лікаря сімейної медицини – 3 тис євро.

        Студентів спочатку навчають працювати з 3D-обладнанням, потім вони практикуються на манекенах (вартістю від 120 тис євро), які поводяться як живі люди: дихають, реагують на біль тощо. І лише після досягнення досконалого вміння надавати лікарські послуги студенти-медики починають працювати зі справжніми пацієнтами.

       У ході семінару з частиною української делегації зустрілася радник Посольства України в Латвії Валентина Волкова, яка повідомила, що український народ повинен бути вдячним Латвійській Республіці, адже та завжди надає фінансову допомогу нашій державі. Наприклад, 40 воїнам АТО, які зазнали важких поранень під час бойових дій, надано медичні та психологічні послуги, кошти на які виділено з латвійського державного бюджету. Також група з 75 українських дітей поправили здоров’я в оздоровчих таборах Латвії тощо.

      З іншою частиною української делегації у Латвійському університеті зустрівся Посол України О. Міщенко. Під час свого виступу чиновник інформував присутніх про поточний стан та перспективи розвитку українсько-латвійської співпраці в культурно-гуманітарній сфері. Крім того, розповів про значну підтримку України Латвією в умовах триваючої російської збройної агресії на політичному рівні (в міжнародних організаціях) та гуманітарній сфері (реалізація державної програми реабілітації поранених українських військових після поранень на Донбасі, реабілітація дітей зі звільнених територій та чиї батьки загинули/постраждали в ході бойових дій).

        На завершення свого перебування в Латвії ми познайомилися з культурною спадщиною цієї країни, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Варто зазначити, що у Латвії, так само як і в Литві, дуже бережно ставляться до пам’яток архітектури. Вони впорядковані, відбудовані чи відреставровані, що також вказує на те, що латвійці є висококультурною нацією. Цікаво, ця європейська держава вважає власну реформу децентралізації влади невдалою, як такою, що не виправдала себе у їхній країні. Зараз вони розпочали нову реформу – повернення до централізації влади.

     Третій день виїзного міжнародного семінару проходив у столиці Польщі – Варшаві. Завершився він підбиттям підсумків, обговоренням побаченого і почутого в країнах Литві, Латвії та Польщі, розбудовою планів щодо втілення в умовах України отриманого досвіду. Всі учасники цих неймовірно корисних пізнавальних сходин отримали Сертифікати міжнародного зразка. А потім була прогулянка старою частиною Варшави та прощальна вечеря у колі друзів.

      До України ж, і на Закарпаття зокрема, завдяки співорганізаторам міжнародного семінару „Європейські цінності та компетентності у роботі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: формування, впровадження і моніторинг” повернулися не тільки із новими враженнями, а й знаннями, які, сподіваюся, успішно впроваджуватимемо на Свалявщині найближчим часом.

 

Едіта ГРАБАР,

начальник відділу освіти Свалявської РДА.



« повернутися до списку новин