Спогади учнів Пасіцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів про те, як колись безпритульні тварини стали їхніми домашніми улюбленцями
Спогади учнів Пасіцької загальноосвітньої школи
І-ІІ ступенів про те, як колись безпритульні тварини
стали їхніми домашніми улюбленцями
МІЙ РИЖИК
Була неділя. Я поверталася додому з прогулянки. Під кущем помітила маленьке кошеня. Воно було мокре, налякане і трусилося від холоду. Ну як пройти повз? От я і взяла його додому. Коли ми зайшли до хати, то мама здивовано подивилася на мене і запитала:«Хто це у тебе?». Вона глянула на нього, а потім на мене, посміхнулася і дозволила залишити кошеня. Ми вимили,висушили та нагодували його. Назвали його Рижиком. Спочатку він був наляканий, завжди хотів кудись заховатись. Пройшло кілька днів і кошеня стало підпускати до себе. Я його завжди гладила по його рижій шерсті, а воно ніжно муркотіло від задоволення. Котик дуже лагідний, добрий і грайливий. Завжди зустрічає всіх біля дверей, а зранку приходить і пробуджує зі сну.
Рижик – це моя радість. Я його дуже люблю,і він відповідає мене вірною та ніжною любов’ю.
Допомагайте тваринкам, рятуйте їх життя, піклуйтесь про них завжди, бо вони потребують нашої уваги, турботи та любові.
Томасик Анастасія
2 клас
КОТИК МУРЧИК
Одного разу, очікуючи на зупинці на потрібну мені маршрутку, я відчула легкий дотик до своїх ніг. Це маленьке кошенятко торкнулося мене. Важко описати, в якому стані воно було: худе, мокре, замучене, але з лагідними і повними печалі оченятами. Воно лагідно муркотіло, і ніжно терлося об мої ноги, немов би благало у мене захисту. У цей самий час, поруч зі мною, було багато людей, але 3-поміж усіх інших воно вибрало, чомусь саме мене, тому я також не змогла відповісти йому байдужістю і прихистила його.
Попович Ксенія
8 клас
ДЖЕСІКА
Це було взимку, а саме 25 грудня. Вранці я зібралася їхати до міста у справах. На автобусній зупинці несподівано до мене підбігло руденьке цуценя і жалісливо заскулило, мабуть дуже змерзло та було голодне. Воно дивилося прямісінько в очі, немов благало: «Візьми мене до себе!». В мене накотилися сльози, автобус вже під'їжджав. Я відкинула свої плани їхати до міста і повернулася додому разом із новим другом, якого я відразу нагодувала. Ці неймовірні вдячні очі з любов'ю дивилися на мене. Виявилося, що це собачка. Я назвала її Джесіка. Вона чуйна, щира і не агресивна. Завжди радісно зустрічає всіх членів родини. З появою нового друга мені стало веселіше, адже у вільний час я можу з нею погратися, піти на прогулянку.
Безпритульним тваринам допомагати може кожен з нас. Я хочу, щоб тварин на вулиці не було. Щоб в Україні нарешті змінилась ситуація на краще, і було, як у Європі: усі «чотирилапі» живуть у родинах.
Домокош Вероніка
7 клас
КОТИК ТІМА
Рівно рік тому в звичайний грудневий день я поверталася з подругою додому й випадково натрапила на маленьке кошеня. Спроби знайти господаря не привели ні до чого, тож я забрала його до себе.
Назвала його ТІМ. Він швидко звик до мене та моєї сім'ї, і став для всіх улюбленцем. В нього дуже пухнаста шерсть, бо я ретельно доглядаю за ним, даю йому вітаміни, кальцій і збалансовану, корисну їжу. Котик дуже полюбляє солодощі і деколи їсть з ложки, що є його особливістю. Він має дуже гострий слух і зразу прибігає до мене, почувши мої кроки в домі. Відчуває мій настрій і заспокоює, коли я чимось стривожена. Ми з ним – найкращі друзі!
З появою у домі Тіма я стала більш організованою. Якщо ти відповідаєш за інше життя, то потрібно годувати, приберати, гуляти, гратися з своїм улюбленцем. Тому хочеш ти чи ні з’являються нові обов’язки
Кривка Карина
6 клас
ПЕСИК МУХА
Кожній людині потрібний вірний друг, який може розділити і радість, і горе. У мене є чотирилапий друг - це моя собачка Муха. Вона живе у нас з маленького цуценяти, якого ми знайшли біля смітника зовсім маленьким. Він був дуже нещасний, худий, зовсім безпомічний. Моя родина прийняла його до себе, як справжнього друга. Ми дуже подружилися з Мухою. Я доглядаю за ним, годую, розчісую його шерсть. Нам цікаво разом гуляти на природі. Муха неймовірно розумний собака. Він завжди з нетерпінням чекає мене зі школи. Коли мені сумно, він ніжно лащиться до моїх ніг - намагається показати, що він мене любить. Я піклуюся про нього щодня.
Добош Олександра
4 клас
КІШКА МОНІКА
Одного дня, йшовши зі школи, я побачила автомобіль, який стояв біля мого дому. У будинку я спостерігала за автомобілем через вікно і побачила страшне. Дівчина безжалісно викинула кішку та залишила її просто серед дороги. Моя сестричка вибігла з двору і забрала на перший погляд здорову кішку. Ми відшкодували її, помили та вирішили відвести до ветеринара. Виявилось, що вона трішки прихворіла і досить просто дати їй ліки, все буде гаразд. Пройшов рік... Котик виріс і ми дізналися, що це кішка породи курильський бобтейл. Згодом, навесні, вона народила нам трьох чудових кошенят, які зараз живуть з нами. З котиками все гаразд і завдоволені життям. Не будьте байдужими, бо тварина - найкращий друг!
Сабов Юліанна, 9 клас та
Попович Софія, 1 клас
КІТ РІЧАРД
Розповідь про те як я знайшла безпритульного котика. Якось одного разу ми з сестрою пішли до магазину, і коли ми виходили, то побачили біля дверей цього магазину безпритульного та беззахисного котика, який дуже потребував нашої допомоги. Тоді він був ще зовсім маленький, і ми вирішили забрати його додому. І ось коли ми принесли кота додому, то він одразу всім сподобався і залишився вже в нас назавжди. Цей котик живе з нами вже третій рік, і за цей час я дуже полюбила його і виховала його добрим і спокійним. Котик живе в теплі та затишку, в нього завжди хороший апетит, тому він гарно харчується і почувається добре.
Отож, я закликаю всіх робити добрі вчинки, і допомагати маленьким тваринкам знайти свого господаря, який буде дбати про неї, та щиро любити її. Навіть якщо в вас немає змоги забрати тваринку додому, то хоч би погодуйте її та обніть. Адже вони так потребують вашої любові та тепла.
Цульба Вероніка
9 клас
