Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області

Мамо люба, рідна і єдина…  Вдячність тобі, моя ненько!

    Мамо люба, рідна і єдина,

    Ти - мов ластівка тепла і весни.

    Я для тебе – найдорожча дитина,

    А для мене найрідніша в світі – ти.

 

Я вдихаю запах твій духмяний,

Ніби аромат заквітчаних полів.

Пестить мене погляд ніжний й манить

В казки світ блакить очей твоїх.

 

Мамо, ти - мов янгол сизокрилий,

Ніжний легіт у березовім гаю.

Бережеш, даєш снаги та сили

Подолати заметілі  на шляху.

 

Руки твої, праведні, умілі,

До обличчя, мамо, свого прикладу.

Пишні коси, з горя посивілі,

Я цілунками огорну, обніму.

 

Мамо, ти у всьому приклад гідний,

Світло сонячне у круговерті бід,

Пишається тобою весь привітний,

Любов’ю й мудрістю виплеканий рід.

 

Всьому прагнеш ти мене навчити,

Завжди радиш: «Доню, пам’ятай,

Щоб достойно на землі прожити,

Доброту і щирість в серці май!»

 

Мамо, не забуду, поки буду жити,

Слів твоїх напутніх і твого тепла.

Щиро буду Господа молити,

Щоби довго, рідна, поряд ти була.

 

Поліна Мішковська, учениця 8 класу Свалявської гімназії

(учитель – Н.Ю. Загуменнова)

  

       Із метою збереження і продовження культурно-історичних традицій української родини, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до жінки-матері, утвердження принципів загальнолюдської моралі, підтримання кращих рис української нації, а також для поглиблення знань учнів з історії та культури народу, його традицій, формування патріотичних поглядів, переконань та з нагоди відзначення Дня Матері відділом освіти Свалявської РДА  проведено районний конкурс «Малюнок, вірш, лист до мами».

       У номінаціях «Вірш» та «Лист» узяли участь 18 учнів закладів освіти. Учасники продемонстрували вміння висловлюватися на задану тему яскраво й оригінально. Твори вражали щирістю почуттів, випромінювали непідкупне тепло й безмежну шану, любов та вдячність найдорожчій людині – матері.

Пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, твори переможців конкурсу.

 

 Лист

                                          Вдячність тобі, моя ненько!

                                                                         Я часто ночами пригадую знов

                                                                         дитинства сполохану казку.

                                                                         Спасибі Вам, мамо, за вірну любов

                                                                         і щедру, незміряну ласку.

                                                                                                        М. Гнатюк

 

     Здраствуй,  дорога матусенько! Дозволь цієї   теплої весняної  днини відкрити  своє  серденько. Дозволь, рідненька,  потішити відвертим  зізнанням, висловити  свою безмежну вдячність за недоспані ночі, за втомлені натруджені руки, що не знають спокою, за чуйне материнське серце, яке постійно б’ється в тривозі, за красу душі, що здатна на всесильну любов, турботу й опіку.

           Сподіваюсь, мої  щирі  слова, вилиті на папері,  зворушать тебе, адже вони зіткані з любові й  відданості. Так хочеться побачити усмішку на твоїх ніжних, наче любисток, вустах, коли  ласкавим поглядом будеш перечитувати ці рядки. Уявляю, як защемить у серці  і заблищать сльозинками-росинками  карі очі, а на душі стане тепло й радісно.

          Повертаюсь, матусенько, спогадами  в раннє  дитинство, швидкоплинне, радісне, щасливе. Це найкращі миттєвості мого життя. Пригадується,  як удвох ми любили гуляти вулицею літньої   вечорової  пори, милувалися яскравими зорями на небі, блідим місяцем, що зазирав у віконечка, прислухалися до співу  коника-цвіркуна, насолоджувалися легким подихом вітру. Після вечірньої прогулянки ти вкладала мене у ліжко і наспівувала колискову.  Ті звуки  легкої мелодії долинають до мене й зараз. У них відлунюється  моє дитяче раювання, пронизане вічною  материнською турботою.  Відчуваючи  міцні обійми, я спокійно засинала, бо знала, що ти поруч. А вранці, коли кімнату освітлювали сонячні промені, ми, зустрівшись очима, дарували одне одному посмішку, від якої і зараз  на серці затишно. 

          Так  день за днем, казково й омріяно, спливають дні мого дитинства. І зараз ти, матусенько, намагаєшся  підтримати  порадою, потішити, розвеселити. А скільки мудрих повчань даруєш у спадок! Вони  загартовують  на життєвій дорозі, допомагають долати труднощі.  Тепер я  упевнена, де б  не була, куди б не закинула  доля,  завжди  вертатиму  до отчого порогу, щоб припасти до твоїх ніг, ріднесенька, і почути незрадливе слово, яке здатне побороти усі життєві буревії моєї долі.

      Усвідомлюю, мила моя голубко, як багато  робиш  для мене, не покладаючи рук, не виявляючи  втоми.  Ти  терпляче будуєш  місточок до мого серця, що  зараз потопає у відвертих зізнаннях  твоєї донечки.

     Дорога моя, найрідніша у світі мамо! Самим поглядом кажу невимовлені слова, які, причаївшись десь  у  глибині душі, вириваються на волю, бо хочуть бути почутими.  Вибач  за всі прикрощі, якими засмучувала  тебе,  за  необдумані вчинки, якими мимохіть завдавала болю.  Повір, люба ненько, я  більше ніколи не залишу  гіркого сліду  у твоєму серці.

 Обіцяю, матусенько мила,  не осоромлю імені твого, не зраджу відданої любові, не розгублю дорогоцінних скарбів  мудрих повчань. Намагатимусь жити за законами добра й справедливості, поваги й людяності. Довіку буду вдячна, що подарувала мені життя, злеліяла і виплекала свою кровиночку –  єдину втіху й надію. Ніколи не забуватиму терплячого материнського серця, у якому палахкотить вогник благодатної любові.    

         Тож  у переддень  свята  Матері вітаю тебе, моя ненько, із буянням розкішної красуні весни.  Нехай сонячні промінчики освітлюють  життя,  легенький вітерець несе віру й надію. Хай  ніжні,  молоді зелені паростки дарують радість душі,  співучі  пташки пророкують  щасливе   майбуття.  А вечорова тиша приносить  теплі спогади про нас, шепочучи «сполохану казку дитинства».

         Спасибі, безмежна любове моя, за все, що дароване тобою!

                                                Зі щирою повагою,  відданою  любов’ю –

                                                                 твоя донечка Іринка.

      

Ірина Стружак, учениця 8 класу

 Сасівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

(учитель – Н.Б.Метенько)

 

Матеріал підготувала Лариса Андрела, методист відділу освіти Свалявської РДА

 

 



« повернутися до списку новин